Карлос Сайнс Сайнс вважає, що нещодавні зміни в технічних правилах Формули-1 суттєво вплинули на рівень конкурентоспроможності та результати пілотів. Минулого сезону чемпіонат зазнав найбільшого перегляду технічних регламентів за останні десятиліття: відбулися зміни в конструкції шасі, силових установок, а також відбувся перехід від машин на ефекті ґрунту до активної аеродинаміки з балансом між двигунами внутрішнього згоряння та електричними компонентами.
Ці зміни створили абсолютно нові виклики для гонщиків, які мусили адаптуватися до принципово інших характеристик машин та керування силовими установками, що суттєво відрізнялися від попередньої ери. Сайнс переконаний, що саме ці зміни стали причиною незвичайних коливань у конкурентоспроможності пілотів у поточному сезоні.
«Почнемо з того, що вражає, наскільки змінився баланс сил між напарниками по командах, — зазначив Сайнс у ексклюзивному інтерв’ю. — Йдеться не лише про Кімі Антонеллі та Джорджа Расселла, але й про Льюїса Гамільтона з Шарлем Леклером, а також про те, що Макс Ферстаппен більше не домінує над Ісаком Хаджаром».
Льюїс Гамільтон та Шарль Леклер за кермом Ferrari
За словами іспанця, ці зміни стали важливим уроком для усієї серії. Він наголосив, що коли фундаментальні концепції машин змінюються, змінюється і вся картина конкурентоспроможності.
«Я завжди вважав, що машина може або ідеально тобі підходити, або бути абсолютно некомфортною, — додав Сайнс. — Але рано чи пізно доводиться адаптуватися. Іноді на це потрібно час, але рано чи пізно ти знаходиш рішення. Я переконаний, що багато результатів у Формулі-1 залежать від того, чи опинився гонщик у потрібний час у потрібному місці. Протягом багатьох років я розумів, що деякі машини просто ідеально відповідають твоєму стилю водіння з перших кіл».
Сайнс розвинув свою думку, визнавши, що машини на ефекті ґрунту ніколи не відповідали його улюбленому стилю водіння, через що йому доводилося докладати додаткових зусиль для досягнення результатів.
«Це стало очевидним, коли з’явилися правила на ефект ґрунту, — пояснив він. — З 2022 року протягом чотирьох років я ніколи не міг їздити у своєму природному стилі. Я адаптувався і все ж таки зміг досягти непоганих результатів, але я переконаний, що той Карлос, який виступав у еру машин на ефекті ґрунту, не був тим самим Карлосом, який їздив на машинах у 2021, 2020 чи 2019 роках».
Сайнс не вважає, що він був повільним у машинах на ефекті ґрунту. Він нагадав про свої успішні виступи як у Феррарі, так і у Вільямс, проте наголосив, що завжди мусив адаптуватися до того, що не приходило до нього природно.
«Мені доводилося працювати набагато важче, ніж іншим, і я думаю, що це стосувалося не лише мене», — підсумував він.
Чотириразовий переможець Гран-прі також вважає, що зміна команди має подібний вплив, проте це не обов’язково є недоліком у плані адаптації до нової машини чи колективу. Навпаки, це може стати перевагою порівняно з напарником, який уже звик до команди.
«Під час фінального тесту сезону в Гран-прі Абу-Дабі у грудні 2018 року я вперше сів за кермо машини Макларен і відразу відчув, що вона їде саме так, як мені подобається, — розповів Сайнс. — Я думаю, що саме у свої два роки в Макларен я показав найкращу версію себе, хоча мені також дуже подобався Toro Rosso. Мені менше подобався Рено, тоді як Феррарі 2021 року я полюбив з першого дня, і я завжди показував у ній високі результати».
Після впровадження правил на ефект ґрунту все стало складніше, проте цього сезону Сайнс знову почав отримувати задоволення від водіння. На його думку, жодна команда не може спроектувати машину, яка б ідеально відповідала стилю конкретного гонщика. Іноді це просто вдалий збіг обставин, і коли він трапляється, ти відчуваєш себе непереможним. У такі моменти здається, що машина — твоя власна».
Шарль Леклер обганяє пошкоджену машину Карлоса Сайнса на Гран-прі
Першоджерело: Motorsport
