Монца — легендарна траса, де кожен крок по піт-лейну пронизаний духом швидкості. Але цьогоріч, схоже, навіть цей «Храм Швидкості» втрачає свій статус. За словами Оскара Піастрі з Макларен, у симуляціях його команда фіксувала нижчі пікові швидкості, ніж на звивистому Угорському Гран-прі. Незважаючи на впровадження низькоаеродинамічного «H-крила», проблема не зникає — її коріння криється в самій архітектурі траси.
Секрет криється у співвідношенні прямих і поворотів. На Монці водії проводять майже 80% кола на повному газі, проте електричні резерви машин швидко вичерпуються. Можливостей для рекуперації енергії практично немає, адже на трасі занадто мало ділянок, де можна ефективно збирати кінетичну енергію. Це фундаментальна вада поточного технічного регламенту, де близько 50% потужності забезпечується електричною системою. FIA скоротила ліміт збору енергії до п’яти мегаджоулів на коло, щоб уникнути надмірного «суперкліпінгу» — режиму, коли двигун гальмує на прямих, перетворюючи кінетичну енергію в електричну. Однак це призводить до зниження пікових швидкостей, адже енергії просто не вистачає.
Оскар Піастрі пояснив дилему так: «На подібній трасі ти в будь-якому разі стикаєшся з проблемою. Якби ліміт збору енергії був вищим, ми б весь час їздили в режимі суперкліпінгу, втрачаючи 30-40 км/год на кожній прямій. Але через зниження ліміту ми змушені обмежувати збір, тому швидкості падають. У наших симуляціях ми навіть виявили, що на прямій Угорського Гран-прі розвивали більшу швидкість, ніж на Монці — це звучить абсурдно, але так працює сучасна Формула-1. Якщо ж нам дозволити збирати більше енергії, то де її збирати? На Монці для цього практично немає місць».
Проблема «суперкліпінгу» давно викликає роздратування у фанатів та гонщиків. Він примушує пілотів різко сповільнюватися ще до традиційних гальмівних зон, позбавляючи гонки частини драматизму. Хоча цьогоріч різні стратегії збору та витрати енергії навіть сприяли більшій кількості обгонів, більшість із них відбуваються не завдяки майстерності, а через різницю в рівні заряду батарей. На Монці, де прямих багато, а поворотів мало, цьогорічний формат може призвести до ще більшої «йо-йо гонки» — коли пілоти то прискорюються, то різко гальмують, залежно від рівня енергії.
Оскар Піастрі не приховує своїх очікувань: «Я думаю, гонка буде хаотичною, особливо на старті. Траса дуже вимоглива до енергії, і на кожній прямій ти намагаєшся використати її максимально. Ми ще багато часу проведемо на треку перед гонкою, тому побачимо, як усі будуть розподіляти свої стратегії. Але одне ясно: це буде захопливо, хоча й непередбачувано. Вибирайте, з якого боку на це дивитися — але гонка точно буде видовищною».
Оскар Піастрі, Макларен
Монца — це не лише швидкість, а й історія. Відкрита ще 1922 року, вона зазнала численних змін, щоб вберегти пілотів від надмірних швидкостей. З 1970-х років на трасі з’явилися шикани, які сповільнюють машини на прямих, де раніше розвивалися шалені швидкості. Незважаючи на це, Монца зберегла свій унікальний характер: довгі прямі, важкі гальмівні зони та неймовірна атмосфера для вболівальників. Саме тут Феррарі отримує найгучнішу підтримку своїх фанів, а кожен сезон стає черговою сторінкою історії Формули-1.
Монца
Головний виклик цьогорічного Гран-прі Італії — не лише швидкість, а й стратегія. Кожен пілот змушений лавірувати між збором енергії та її витратою, щоб не опинитися безпорадним на фінальних колах. Якщо раніше Монца була місцем, де вирішувалася доля чемпіонату, то цьогоріч вона може стати полем битви за виживання в умовах обмеженої енергії.
Першоджерело: Autosport
